Клен (Acer): види, розпізнавання, поширення в Чехії та вирощування

Клен (Acer) — рід листяних дерев і кущів із родини сапіндових (Sapindaceae). Його легко впізнати за супротивним, переважно пальчасто-лопатевим листям і за плодами, що складаються з пар крилатих сім’янок. Відірвавшись, вони крутяться, наче пропелер. У природі Чехії клени належать до найпоширеніших листяних дерев. Вони важливі для лісових екосистем, дають цінну деревину й посідають незамінне місце в парках і садах.

Коротко про головне

Як розпізнати клен

Рід клен має кілька надійних ознак. За ними його можна відрізнити й від схожих дерев, наприклад від платана, який має чергове листя:

• Листя розташоване супротивно-хрестоподібно, тобто по два одне навпроти одного, а кожна наступна пара повернута на 90°. Воно має довгий черешок і пластинку зазвичай із 3–5 (зрідка до 13) лопатями. Виняток становить, наприклад, клен ясенелистий із перистим листям.
• Квітки дрібні, жовто-зелені або червонуваті, зібрані в щитки, китиці чи волоті. Бувають одностатеві й двостатеві, запилюють їх переважно бджоли та інші комахи. Це важливе весняне джерело нектару й пилку.
• Плоди — двокрилатки. Кожна сім’янка має язикоподібне крило, і обидві лишаються з’єднаними до достигання. Кут між крилами — одна з найкращих визначальних ознак.
• Бруньки супротивні, вкриті лусками. Їхній колір допомагає взимку розрізняти окремі види.

Явір, гостролистий чи польовий?

Найшвидший польовий тест простий: зірвіть лист і подивіться на зламаний черешок. Якщо з нього витікає білий молочний сік, це клен гостролистий (чеська назва mléč походить саме від «молока»). Явір молочного соку не має.

Клени, що ростуть у Чехії

Клен несправжньоплатановий, або явір (Acer pseudoplatanus)

Найбільший і найдовговічніший місцевий клен сягає 35 м, а подекуди й більше, і може дожити до 400–500 років. Це дерево передгір’їв і гір. Росте здебільшого в осипових і яружних лісах, де трапляється разом із липою, в’язом шорстким і ясенем. Піднімається аж до верхньої межі лісу, а в Крконоше чи на Шумаві (гори Чехії) утворює типові гірські яворові насадження. Разом з ялиною та буком належить до найважливіших порід гірських мішаних лісів.

Клен гостролистий (Acer platanoides)

Клен гостролистий сягає 20–30 м і живе зазвичай 150–250 років. Росте від низовин до середньогір’я в осипових, заплавних і мішаних листяних лісах. Дуже популярний в алеях і міському озелененні, бо переносить міське середовище краще за явір. Навесні він привертає увагу першим: його жовто-зелені квітки розкриваються ще на голих гілках. Восени листя забарвлюється в золотисто-жовті й помаранчеві тони.

Клен польовий (Acer campestre)

Клен польовий — найменший із поширених місцевих кленів. Це дерево заввишки 10–15 м або багатостовбурний кущ. Він теплолюбний і росте переважно в низовинах і на пагорбах, у дубово-грабових і заплавних лісах, гаях та чагарникових узліссях. Чудово переносить обрізування, тож традиційно використовується для живоплотів. Молоді гілочки часто мають помітні коркові гребені.

Клен татарський (Acer tataricum)

Це невелике дерево або кущ із цілісним чи лише неглибоко лопатевим листям — четвертий аборигенний клен Чехії. Його природне поширення обмежене найтеплішими районами Південної Моравії, де він зрідка росте в теплолюбних дібровах і лісостепових узліссях. Цікаві його плоди з яскраво-червоними крилами.

Інтродуковані клени в парках і садах

У парках, садах і вздовж доріг висаджують чимало чужоземних видів:

• клен ясенелистий (Acer negundo) із Північної Америки має перисте листя. У Чехії дичавіє переважно в заплавах і вздовж річок і вважається інвазійним видом.
• клен сріблястий (Acer saccharinum) має глибоко розсічене листя зі сріблястим зворотом. Швидко росте, але має крихкі гілки.
• клен червоний (Acer rubrum) цінують за яскраво-червоне осіннє забарвлення.
• клен долонеподібний (Acer palmatum) з Японії популярний у декоративних сортах, часто з червоним або тонко розсіченим листям.
• клен Гіннала (Acer tataricum subsp. ginnala) — витривалий кущ із вогняно-червоним осіннім забарвленням.

Екологія та значення в природі

Клени — важлива домішка в лісах. Їхній опад швидко розкладається й поліпшує ґрунт. Завдяки глибокій і розгалуженій кореневій системі вони закріплюють схили й осипи. Рано квітучий клен гостролистий, а згодом і явір навесні є важливим джерелом корму для бджіл. На кленах живе чимало спеціалізованих комах, а їхнє насіння охоче поїдають птахи й дрібні гризуни. Крилаті плоди вітер розносить на десятки метрів від материнського дерева. Тому явір і клен гостролистий легко поширюються на зруби, у занедбані сади та міські насадження.

Важливе практичне застереження для власників коней: насіння й сходи явора містять токсичну речовину гіпогліцин A. У коней вона спричиняє атипову міопатію, часто смертельну. Тому пасовища для коней не повинні межувати з плодоносними яворами.

Деревина та її використання

Кленова деревина світла, тверда, середньої щільності (близько 600–700 кг/м³), в’язка й рівномірно дрібноволокниста. Вона добре обробляється й полірується, не тріскається й не переймає запахів. Найціннішою є деревина явора. Її використовують для:

• виготовлення музичних інструментів: із так званого хвилястого (смугастого) явора виготовляють нижні деки, обичайки й грифи скрипок, альтів і віолончелей, а також частини гітар і фаготів,
• меблярства та шпону: масивні меблі, інкрустації, паркет і сходи,
• кухонного й господарського начиння: дошки, ложки, миски та іграшки, адже деревина безпечна для здоров’я,
• токарних і різьбярських робіт.

Деревина клена гостролистого й польового схожа, лише трохи менш цінна. Із клена польового раніше робили держаки, люльки й дрібні точені вироби. Із весняного соку північноамериканського клена цукрового (Acer saccharum) виготовляють відомий кленовий сироп. На літр сиропу треба виварити приблизно 30–40 літрів соку. Сік можна збирати й з європейських кленів — гостролистого та явора, проте цукру в ньому менше.

Вирощування клена в саду

Вибір виду

Великі види, тобто явір і клен гостролистий, підходять для парків, великих садів і алей. Для невеликої ділянки годяться клен польовий, татарський і Гіннала або сорти клена долонеподібного. Популярні також компактні сорти клена гостролистого, наприклад кулястий 'Globosum' або темно-червоний 'Crimson King'. Явір має ефектний сорт 'Brilliantissimum' з лососево-рожевим молодим листям.

Висаджування, ґрунт і світло

• Місце: місцеві клени переносять і сонце, і напівтінь. Клену долонеподібному потрібні напівтінь, захищене місце й захист від різкого полуденного сонця та морозного вітру.
• Ґрунт: ідеальний — глибокий, поживний, вологий, але водопроникний. Клен польовий витримує навіть сухий і вапнистий ґрунт, явір любить вологе повітря та свіжі, багаті на мінерали ґрунти.
• Висаджування: найкраще восени або ранньою весною. Кореневу грудку садіть на ту саму глибину, на якій деревце росло в розсаднику. Перші два роки регулярно поливайте його та мульчуйте ґрунт навколо стовбура.

Обрізування й догляд

Ранньої весни клени сильно «плачуть», бо з ран витікає сік. Тому обрізуйте їх улітку (липень–серпень) або наприкінці осені. Дорослим деревам потрібне лише санітарне й формувальне обрізування. Живопліт із клена польового стрижуть один-два рази на рік.

Хвороби та шкідники

• чорна плямистість клена (Rhytisma acerinum) утворює на листі чорні плями, схожі на краплі дьогтю. Це радше естетична вада. Допомагає згрібати й прибирати уражене листя.
• борошниста роса проявляється білуватим нальотом на листі, частіше в клена польового та гостролистого.
• вертицильозне в’янення — грибкова хвороба судинних пучків, за якої раптово всихають гілки. Боротися з нею можна лише видаленням уражених частин.
• сажиста хвороба кори клена (Cryptostroma corticale) вражає переважно явори після посушливих і спекотних років. Кора відшаровується, а під нею видно чорний пил спор. Спори можуть викликати в людей алергічне запалення легень, тому з ураженою деревиною працюють у респіраторі.
• попелиці та червці спричиняють липку медяну росу, типову, зокрема, під кленами гостролистими на автостоянках.

Цікаві факти та культурне значення

• Кленовий лист — національний символ Канади, він зображений і на її прапорі.
• У Японії осіннє милування барвистими кленами, яке називають момідзіґарі, так само популярне, як весняне споглядання квітучої сакури.
• Крилаті плоди клена надихнули конструкторів малих дронів і пропелерів. Сім’янка, що обертається, падає повільно, і вітер відносить її далеко.
• Чеська народна назва клена польового (babyka) пов’язана, ймовірно, з його низьким, «згорбленим» ростом. Слово «клен» має праслов’янське походження.
• Рід Acer дуже давній: скам’янілості кленів відомі вже з палеогену, тобто понад 50 мільйонів років тому.

Більше про інші місцеві деревні породи дізнайтеся в огляді листяних дерев.

Підсумок

Клени — рід приблизно зі 150 видів деревних рослин Північної півкулі. Їх розпізнають за супротивним пальчастим листям і крилатими двокрилатками. У Чехії аборигенними є явір, клен гостролистий і польовий, а зрідка й татарський. Розрізнити їх допоможуть молочний сік у черешку, кут між крилами плодів і кора. Якісна світла деревина знаходить застосування в меблярстві та виготовленні скрипок. У саду клени невибагливі: достатньо обрати вид відповідно до розміру ділянки й обрізувати їх поза весняним сокорухом.